В долині паслася отара овець, їх сто всіх було, як одна. І добрий їх Пастир стеріг, як Отець; Аж ось заблудилась одна; Від Пастиря свого далеко зайшла, До Нього вернутись сама не змогла
2. Дев'яносто дев'ять пасуться в гурті, Блукає одна в самоті. І Пастир промовив: «А де ж та одна? Люблю всіх, і люба вона; Піду Сам за нею по горах крутих, Я хочу й одну привести до всіх».
3. Пастир ласкавий за нею пішов, Всі гори й поля обійшов, І бачить: над ровом овечка стоїть, І Пастир до неї спішить. Каміння і терен Його не здержав; Вівцю погибаючу Він врятував.
4. На плечі спасенну овечку Він взяв, З любов'ю її пригортав; На пашу зелену її Він пустив, -Життям її Пастир зрадів. Радіють всі ангели... співи звучать...їм любо за неї Творця прославлять.
Псалмоспіви.
|
|
|