Пригадаймо муки, Христову любов, Як страждав Син Божий, пролив за нас кров... Ось у Гефсиманськім темному саду Чути шум і гомін: вороги ідуть.
2. Йдуть вони з вогнями, дико гомонять, З кіллями, мечами, Спаса хочуть взять. Як вже близько стала ворогів юрба, Тихо і ласкаво їх Христос спитав:
3. «Кого вам тут треба уночі, друззя? Як тільки Ісуса, то це - самий Я!» Вороги змовчали від тих слів краси, Злякавшись, упали на землю усі.
4. Але зрадник Юда перед Спасом став, І лице Господнє він поцілував. «Радуйся, Учитель!» - Юда так сказав. А його Спаситель лагідно спитав:
5. «Чого з ворогами, друже, ти прийшов? Нащо залишаєш ти Мою любов?... В той час нарід лютий на Христа напав, І святії руки Господу зв'язав...
Псалмоспіви.
|
|
|